Кожна жінка повинна стати найщасливішою і почути те заповітне: “МАМО!” (Ілона)

190
11голосів
Кожна жінка повинна стати найщасливішою і почути те заповітне: "МАМО!" (Ілона)

У нас велика сім`я – і це щастя. Але це щастя не повне. Уже 10 років ми йдемо до своєї заповітної мрії – стати батьками. Об’їздивши безліч клінік, центрів репродуктивної медицини, пройшовши різні курси лікування, ніхто не зміг точно сказати, що з нами не так. Кожного разу після висновку лікарів – були шоковані, результату немає. Немає таких слів, щоб описати відчуття, які були на той момент у мене та мого чоловіка. Але ми ні разу не здалися, не опустили руки, і на цей раз також. Ми твердо вирішили для себе, що треба боротися. І наш шлях до батьківства продовжується і зараз.

Ми свято вірили, що отримаємо вагітність самостійно. Уже скільки років у нас йде боротьба, втім все марно. 2 тижні тому я готувалася стати мамою завдяки програмі ЕКО. Я пройшла повний курс обстеження – за результатами аналізів все добре. Єдина проблема, про яку я навіть не знала – реципрокна транслокація хромосомів, яка в у мене. Люди, які є носієм збалансованої транслокації, як правило, здорові. Проблема з’являється тільки на етапі дітонародження.

Стимуляція яйцеклітин пройшла добре. Прийшов час готуватися до пункції. Все, яйцеклітини забрані. Залишилась тільки надія та віра. Прийшовши наступного дня до лікаря, ми мріяли почути, що все добре. Але наш результат не завершився успіхом. Клітини, які взяли, з 13 тільки 1 була придатна. Ймовірність того, що вона заплідниться була малою. В результаті вона запліднилась. Але потрібен був час, щоб побачити, чи вона почне розвиватися та рости, щоб отримати хороший ембріон для підсадки. І ось через 5 днів мені зателефонував лікар і сказав, що мій ембріон не життєздатний. Описати Вам, які у мене були відчуття, я напевно не зможу ніколи в житті. Ком у горлі, сльози на очах. Немає слів, емоцій – немає нічого. Просто боляче… Моя програма ЕКО на цьому етапі і зупинилась. Зараз у мене відпочинок для організму. І знову в бій. В бій за нашою мрією. За наступною спробою. Заспокоює одне, коли приходиш додому, дивишся в очі чоловікові, з’являється надія, що разом ми зможемо все, адже у нас одна мрія на двох.

Ніколи не треба здаватися і зупинятися, як би тяжко не було. Кожна сім’я повинна бути повноцінною. Кожна жінка повинна стати найщасливішою і почути те заповітне: “МАМО!”, яке в думках омріяно звучить кожного дня.

Дякую всім небайдужим людям за увагу і підтримку. Сподіваюсь, що з вашою допомогою, я зможу відчути радість та щастя материнства. Мрії здійснюються!!! Допоможіть мені здійснити найзаповітнішу з них – просто стати МАМОЮ!

Інші історії пар