Незважаючи ні на що, я все-таки вірю, що почую “Мамо!” (Марина, 37 років)

97
4голосів
Незважаючи ні на що, я все-таки вірю, що почую "Мамо!" (Марина, 37 років)

Моя історія розпочалась у далекому 2009 році, коли тест на вагітність показав 2 смужки. Нашій радості не було меж. Ми з чоловіком одружилися в 2007 році і весь час мріяли про малюка. Коли за 2 роки я дізналася, що вагітна, здавалося, що в мене виросли крила. Це було таке щастя… Я стала на облік до жіночої консультації, здавала всі аналізи – все, що було потрібно. Втім, під час УЗД на 12 тижні лікар сказала, що ніякої вагітності вона не бачить, та ще посміялася з лікаря, котрий поставив мене на облік.

Потім була інша лікарня, інший лікар та діагноз «стара трубна вагітність», лапаротомія, видалення одного яєчника (як сказав лікар там була кіста). Моє життя зупинилося… До і після…

Потім була метросальпінгографія, яка показала, що одна маткова труба погано прохідна. Спроби лікування. Збирання коштів на ЕКЗ. Лікар порекомендував зробити лапароскопію, щоб спробувати реанімувати маткову трубу.

В 2013 році я зробила лапароскопію, в заключенні якої було написано, маткові труби відсутні та видалені раніше… Знову шок, знову сльози…

В 2014 році я пішла на ЕКЗ. У результаті пусті клітинки, одна яйцеклітина припинила розвиток на 3-й день… Потім були ще спроби уже в природньому циклі, оскільки яєчник погано відповідає на стимуляцію та низький АМГ. Але все марно… У лютому поточного року я знову йду до мрії… Але знову мене спіткає невдача. Взяли 2 клітини, і вони перестали розвиватися… Сьогодні мені 37 років, але незважаючи ні на що, я все-таки вірю, що почую “Мамо!”

Інші історії пар