Після 10 спроб ЕКЗ, після трьох невдалих вагітностей, у нас ще жевріє промінчик надії… (Світлана, 44 роки)

242
3голосів
Після 10 спроб ЕКЗ, після трьох невдалих вагітностей, у нас ще жевріє промінчик надії... (Світлана, 44 роки)

Добрий день. Мене звати Світлана. Дізнавшись про проект почути “Мамо”, вирішила написати свою історію, бо, можливо, цей проект – мій останній шанс стати мамою. Адже мені вже за 40… І кожного разу, дивлячись на вагітних чи маленьких діток, серце щемить від думки, чому у мене все не так. Після одруження ми із чоловіком відразу почали планувати  дітей. Та чомусь так сталося, що наш шлях до омріяного батьківства триває вже більше 15 років. Спочатку лікарі говорили не поспішати, що все буде добре. І справді у мене була самостійна вагітність, та протривала вона всього 6 тижнів… Скільки було пройдено після цього не перелічити: лікарні, аналізи, обстеження і так по колу і безрезультатно. Нарешті ми наважилися на екстракорпоральне запліднення. Була проведена перша спроба, але ми так і не дочекалися своїх омріяних двох смужок на тесті. Як не тяжко нам було, та ми вирішили не здатися і йти далі. З другої спроби, нарешті, дві заповітні смужки! Сказати, що це було щастя – не сказати нічого, адже мені вже було 37 років. Та вагітність завмерла на 6 тижні. Знову пустота, сльози та небажання жити. Та роки не дають можливості чекати… кожного разу, збираючи всі сили, ми проходили спробу за спробою. Нарешті із 7 спроби ЕКЗ – диво: омріяна вагітність. Нашому щастю не було меж. Вагітність була майже ідеальною. Мені здавалося, що навіть сонце почало світитися яскравіше і радість була від усього світу. Та на 18 тижні сталося непоправне і ми втратили нашу дитинку . Ми думали , що життя вже ніколи не повернеться до нас. Було повне виснаження: і моральне, і матеріальне. Та все ж, завдяки підтримці свого чоловіка, який був завжди поруч, ми із ним вирішили йти вперед. Так було проведено ще три спроби ЕКЗ. Та бажаного для нас результату не було. І зараз, коли вже скільки пройдено і пережито, після 10 спроб ЕКЗ, після трьох невдалих вагітностей, у нас ще жевріє промінчик надії, а раптом доля посміхнеться і подарує нам те, за що ми боремося все своє подружнє життя: маленьку крихітку. Дуже вдячна всім, хто прочитав мою історію. Бажаю кожній із нас дійти до своєї мрії і почути заповітне “Мамо”. Бо більшого щастя, як тримати свою дитину на руках, немає.

Запис на консультацію

* обов'язкові для заповнення поля
Дякуємо ваше повідомлення надіслано

Інші історії пар