Історія Ірини та Петра Плюхіних

У мене було кілька вагітностей, але всі невдалі. Весь цей час я зверталася і спостерігалася у лікарів – і гінекологів, і репродуктологів.

Історія Ірини та Петра Плюхіних

У мене було кілька вагітностей, але всі невдалі. Весь цей час я зверталася і спостерігалася у лікарів – і гінекологів, і репродуктологів. На жаль, про ЕКЗ нам ніхто не говорив. Ми прислухалися до порад лікарів, адже я вагітніла, а значить – потрібно просто уважно відстежувати процес і шукати генетичні «поломки». Пізніше з’ясувалося, що така «поломка» у мене відбувається в момент зародження ембріона.

Близько 5 років моє життя нагадувало замкнуте коло: підготовка, вагітність, завмирання плода, хірургічне видалення та чистка, півроку-рік відновлювального процесу і знову спостереження у лікаря, вагітність, завмирання плода і знову зрив.

Потім в одній із клінік у Києві мені сказали, що не зважаючи на те, що є шанси на природну вагітність, невідомо, чи сформується правильний генетичний набір, і скільки вагітностей знадобиться для цього – 2-3 або 5-10? При цьому кожна вагітність і подальше хірургічне втручання будуть тільки зменшувати шанси на успішне виношування.

Ми з чоловіком вирішили, що до 35 років спробуємо всі можливі способи, в тому числі і ЕКЗ. Звичайно, це теж далося не легко. Одна з причин – прийнято вважати, що це неприродний процес. Таке сприйняття є і з боку церкви. Я їздила до свого духовного наставника. Ми дуже багато говорили. У результаті я отримала від нього схвалення – якщо я бачу, що це єдине для нас рішення, перешкоджати мені ніхто не буде. Зараз церква обережно ставиться до ЕКЗ і в багатьох випадках може не дати схвалення. Проте я дуже сподіваюся, що погляди зміняться, адже мій випадок не поодинокий. Це проблема цілого покоління.

Історія Ірини та Петра Плюхіних

Загалом моя ситуація відрізняється від випадків жінок, які роками не можуть завагітніти. У мене не було страху перед власне процедурою ЕКЗ. Єдине, чого я боялася – не виносити малюка до кінця в разі успішного зачаття.

Мені довелося звільнитися з роботи, адже всю вагітність я лежала на збереженні або вдома. Мабуть, позначилися ці нескінченні хірургічні втручання і чистки. На жаль, я все одно не доносила до кінця. На 32-му тижні мені зробили екстрений кесарів розтин.

Історія Ірини та Петра Плюхіних

У 34 роки я народила двійню – хлопчика і дівчинку. Недоношеність малюків дуже сильно позначилася на синові. Перші 1,5 роки були дуже важкими. Нам довелося наздоганяти все те, що зазвичай доношена дитина робить самостійно і природним чином. Наприклад, прийшов час – він поповз, сів або взяв іграшку. Мені ж для того, щоб син ходив, довелося займатися дуже багато місяців. Це були реабілітаційні центри, терапія, масажі, процедури ЛФК. Перші 1,5 роки я докладала максимальних зусиль для фізіологічного розвитку дітей і за допомогою комплексу вправ і терапії самостійно вчила сина повзати, сидіти і ходити.

Дуже вдячна чоловікові за підтримку. Він у мене молодець – зараз і тоді дуже мене підтримував. Вони з моєю мамою взяли на себе вирішення всіх побутових питань, дозволивши мені повністю займатися малюками.

Історія Ірини та Петра Плюхіних

Зараз я б порадила менше слухати родичів і сусідів, які знайдуть сто тисяч історій про те, що «ось у Васі з Машею не виходило. Вони походили до бабці або травника, і у них все стало добре». Не слухайте ці історії і не займайтеся самолікуванням. Краще зверніться до фахівця або навіть до кількох, якщо не довіряєте одному. Але не витрачайте дорогоцінний час даремно, тим більше на неперевірені поради.

Інші історії пар

История Юлии и Василия Граим

Через деякий час після народження доньки, я жартувала, що можу написати книгу під назвою “Як…

История Юлии и Павла Финашкиных

Все почалось з юного віку. З 16 років виникали незначні проблеми, а потім у 20…

Історія Олени та Олега Калиниченко*

Я ніколи не подумала б, що не зможу завагітніти самостійно. Як тільки ми вирішили планувати…

Історія Марії та Дмитра Кузьменко *

Ми вирішили спробувати завагітніти після 3-х років спільного життя. Я вважала, що все вийде з…

История Ирины Буряковой

Я не могла завагітніти з 25 років. У мене були проблеми з яєчником. Мені зробили…

Історія Альони та Олега Ярових

Після одруження ми деякий час прожили разом із чоловіком і вирішили, що хочемо народити дитину….

Історія Інни та Анатолія Кульчицьких

Я не могла народити дитину протягом 12 років…

Історія Анастасії та Віктора Самохіних

Мені був 21 рік, коли ми з чоловіком одружилися і почали планувати дитину…